-
1 road
1. n1) дорога, шлях, шосеby road — по шосе, машиною
country road — фунтова дорога, путівець
R. Up — шлях закрито (дорожній знак)
2) (the road) велика дорога3) напрям, шлях5) вулиця, бруківка; проїзна частина вулиці6) рбуд, магістральна вулиця (у назвах)Oxford R. — Оксфордська вулиця
7) амер. залізниця9) звич. pl мор. рейд10) гірн. штрек, підземна виробкаroad crossing — перехрестя, роздоріжжя
road grader — грейдер, дорожній струг
road hog — розм. водій, який заважає проїздові іншого транспорту
road house — придорожня закусочна, придорожній буфет
to be on the road — а) бути на гастролях; б) роз'їжджати; в) амер. бродяжити
to take the road — а) вирушити в дорогу, виїхати; б) заст. стати розбійником
2. vзнаходити дичину по запаху (про собаку)* * *I n1) дорога, шосеcountry road — ґрунтова дорога, путівець
high road — велика дорога, шосе
road safety — безпека дорожнього руху; ( the road) велика дорога
gentleman /knight/ of the road — розбійник з великої дороги
2) напрямок, дорога3) шлях ( до чого-небудь), спосіб ( досягнення чого-небудь)royal road — легкий шлях ( до чого-небудь), простий спосіб досягнення ( чого-небудь)
4) вулиця; бруківка; проїжджа частина вулиці5) (Road) роуд, магістральна вулиця (у назвах; скорочено Rd)6) aмep. залізниця7) aмep. ( the road) гастрольний маршрут; міста, де проходять гастролі театральних труп або спортивні змагання8) pl; мop. рейд9) гipн. штрек, підземна виробкаII vзнаходити ( дичину) за запахом ( про собаку) -
2 road
I n1) дорога, шосеcountry road — ґрунтова дорога, путівець
high road — велика дорога, шосе
road safety — безпека дорожнього руху; ( the road) велика дорога
gentleman /knight/ of the road — розбійник з великої дороги
2) напрямок, дорога3) шлях ( до чого-небудь), спосіб ( досягнення чого-небудь)royal road — легкий шлях ( до чого-небудь), простий спосіб досягнення ( чого-небудь)
4) вулиця; бруківка; проїжджа частина вулиці5) (Road) роуд, магістральна вулиця (у назвах; скорочено Rd)6) aмep. залізниця7) aмep. ( the road) гастрольний маршрут; міста, де проходять гастролі театральних труп або спортивні змагання8) pl; мop. рейд9) гipн. штрек, підземна виробкаII vзнаходити ( дичину) за запахом ( про собаку) -
3 short cut
I II1) короткий прямий шлях, найкоротший шлях, дорога навпростець2) економний, раціональний спосіб, метод досягнення ( чого-небудь) -
4 short cut
I II1) короткий прямий шлях, найкоротший шлях, дорога навпростець2) економний, раціональний спосіб, метод досягнення ( чого-небудь) -
5 record
I1. n1) запис, записування; письмова згадка, письмовий слід (чогось)record of a patient — мед. історія хвороби
2) реєстрація, облік3) pl документація; звітні матеріали (документи); дані4) протокол; стенограма; офіційний документon (upon, in) record — запротокольований, зареєстрований
5) pl юр. матеріали судової справи6) pl архівkeeper of the records — архіваріус, реєстратор
7) характеристика, репутація; факти (про когось)to have a good record — мати добру репутацію; прожити життя чесно
criminal record — а) юр. досьє злочинця; б) карне минуле; судимість
8) досягнення; результати діяльності9) спорт. рекордto beat (to break, to cut) the record — побити рекорд
10) звукозапис; запис (на магнітну стрічку тощо); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка
11) грамофонна платівка (пластинка)12) амер перфорований нотний ролик (для механічного фортепіано)13) історична пам'ятка14) (the record) юр. суть справи15) юр., бібл. показання свідка; свідокto call to record — закликати у свідки; посилатися (на щось, на когось)
God is my record that... — бачить бог, що я...
16) поет. пам'ятьrecord adjustment — військ. пристрілка по реперу
record clerk (keeper) — а) діловод; реєстратор; б) архіваріус
record department (room) — мед. реєстратура
record material — військ. документація
R. Office — державний архів (Велика Британія)
record practice — військ. залікова стрільба
record range — військ. пристріляна дальність по реперу
record transfer — військ. перенесення вогню за позначками
off the record — не для преси; конфіденційний; що не підлягає розголошенню; неофіційний (про заяву тощо)
this is strictly off the record — хай це залишиться між нами; це суто конфіденційно
record of service — послужний список; проходження служби
to set the record straight — а) внести поправку до протоколу (документа); б) виправити чиюсь помилку
2. adjрекордний; небувалий, нечуванийIIv1) записувати; протоколювати; заносити до списку (реєстру, протоколу)to record a speech — записувати (стенографувати) промову
2) реєструвати, фіксувати; показувати (про прилад)3) записувати на плівку (платівку)4) записуватися (про звук)5) знімати, фотографувати6) увічнювати7) співати, заливатися (про птаха)8) свідчити* * *I ['rekxːd] n1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)record of a patient — мeд. історія хвороби
2) реєстрація, облікrecord clerk, record keeper — реєстратор, діловод
record department, record room — мeд. реєстратура; pl документація; обліково-звітні документи; звітні матеріали; дані
abstract of record — виписка із запису /з протоколу/; record of evidence протокол допиту свідка
on /upon, in/ record — занесений до протоколу, запротокольований, зареєстрований; pl; юp. матеріали судової справи; pl архів
keeper of the records, record keeper — архіваріус, реєстратор
4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності5) cпopт. рекорд6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка; діаграма ( самописа); грамофонна платівка; aмep. перфорований нотний ролик ( для механічного фортепіано)
7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)8) ( the record) юp. суть справи9) юp., дiaл. показання свідків; свідок10) пoeт. пам'ятьon (the) record — офіційний; гласний, відкритий, несекретний; оголошений привселюдно; зроблений або призначений для преси ( про заяву)
II aoff the record — не для преси; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. у пресі); неофіційний ( про заяву)
рекордний; небувалий, нечуваний (перен.)III [ri'kxːd] v1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)3) увічнювати4) співати, заливатися ( про птаха)5) icт. свідчити -
6 record
I ['rekxːd] n1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)record of a patient — мeд. історія хвороби
2) реєстрація, облікrecord clerk, record keeper — реєстратор, діловод
record department, record room — мeд. реєстратура; pl документація; обліково-звітні документи; звітні матеріали; дані
abstract of record — виписка із запису /з протоколу/; record of evidence протокол допиту свідка
on /upon, in/ record — занесений до протоколу, запротокольований, зареєстрований; pl; юp. матеріали судової справи; pl архів
keeper of the records, record keeper — архіваріус, реєстратор
4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності5) cпopт. рекорд6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка; діаграма ( самописа); грамофонна платівка; aмep. перфорований нотний ролик ( для механічного фортепіано)
7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)8) ( the record) юp. суть справи9) юp., дiaл. показання свідків; свідок10) пoeт. пам'ятьon (the) record — офіційний; гласний, відкритий, несекретний; оголошений привселюдно; зроблений або призначений для преси ( про заяву)
II aoff the record — не для преси; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. у пресі); неофіційний ( про заяву)
рекордний; небувалий, нечуваний (перен.)III [ri'kxːd] v1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)3) увічнювати4) співати, заливатися ( про птаха)5) icт. свідчити -
7 performance
1. ком. діяльність; робота; виконання; функціонування; продуктивність; показник; результат діяльності; результативність; ефективність; 2. юр. виконання1. процес досягнення чи виконання чого-небудь; 2. процес здійснення зобов'язання чи виконання обов'язку тощо═════════■═════════actual performance фактичне виконання • фактичний показник • фактичний економічний показник; alternative performance альтернативний результат; average performance середній показник • виконання середнього рівня; break-even performance діяльність на рівні самоокупності; budget performance виконання бюджету; continued performance безперервна робота; dependable performance надійна робота; economic performance економічна діяльність • економічний результат діяльності • функціонування економіки; extra performance особлива робота • доброякісне виконання; financial performance фінансовий показник діяльності • фінансовий результат діяльності; guaranteed performance гарантована продуктивність; individual performance індивідуальна результативність; industrial performance результат діяльності промисловості • функціонування промисловості; labour performance виконання норм часу; labour-market performance функціонування ринку робочої сили; maximum performance максимальна продуктивність; normal performance нормальна робота; optimum performance оптимальне функціонування; overall performance загальна ефективність виконання роботи • загальний результат діяльності; part performance часткове виконання; peak performance максимальна продуктивність; profit performance показник прибутку; proper performance належне виконання; quality performance показник якості; reliable performance надійна робота; sales performance показник продажу • показник реалізації; schedule performance виконання програми; smooth performance безперебійна робота; specific performance виконання в натурі • реальне виконання; staff performance показник діяльності особового складу • показник діяльності персоналу; standard performance нормативна продуктивність; substantial performance виконання всіх суттєвих умов договору; substandard performance продуктивність нижча від норми; team performance робота бригади; top performance найвища продуктивність; unsatisfactory performance незадовільна робота═════════□═════════performance appraisal оцінка діяльності; performance bond зобов'язання щодо виконання • гарантія виконання контракту; performance indicator показник діяльності; performance of an agreement виконання договору; performance of a contract виконання контракту; performance of commitments виконання зобов'язань; performance of the economic system функціонування економічної системи; performance of engagements виконання зобов'язань; performance of functions результати роботи; performance of obligations виконання зобов'язань; performance of services виконання послуг; performance of work виконання робіт; performance rating оцінка діяльності; performance report звіт про діяльність; performance review перевірка результатів діяльності • перевірка підсумків діяльності; to effect performance досягати/досягти продуктивності; to increase performance підвищувати/підвищити продуктивність; to measure performance визначати/визначити продуктивність; to raise performance підвищувати/підвищити продуктивність; to tender for performance пропонувати/запропонувати виконання* * *результати діяльності; показники діяльності; досягнуті результати -
8 letter
1. n1) літера; буква2) друк. шрифт3) шифр (заводу)4) лист; послання; депешаletter of recommendation, letter testimonial — рекомендаційний лист
5) грамота; документletter of advice — повідомлення; авізо
letters credential, letter(s) of credence — вірчі грамоти
6) точність; буквальністьfor letter — дослівно, точно
7) pl елементи (основи) читання; ази8) pl літопис, записи9) pl освіченість; ерудиція, ученістьman of letters — а) письменник; б) учений
L. of Administration — юр. судове повноваження на управління спадщиною
letters of recall — дипл. відкличні грамоти
2. v1) позначати літерами3) тех. штемпелювати; клеймити* * *I n1) буква2) пoлiгp. літера; шрифтwhite letters — латинський шрифт, антиква; прямий шрифт
3) буква, шифр ( заводу-виготовлювача)4) буква, формальна сторона ( чого-небудь)letter for letter — дослівно, точно
5) лист; послання; депешаgeneral letter — циркулярний лист, циркуляр
6) грамота, документletters citatory — юp. судовий виклик
letters credential, letter (s) of credence — дип. вірчі грамоти
letter of attorney — ( письмове) доручення
letter of indemnity /of guarantee/ — гарантійний лист
7) pl викор. з дiєcл. в oдн.; мн. література, художняman of letters — літератор; ерудиція, ученість
8) pl елементи, основи читання; ази9) pl; icт. літопис, записиII v1) позначати буквами; надписувати креслення2) пoлiгp. витискувати букви, заголовок ( на корінці книги)3) cпopт. заслужити право бути членом спортивної командиIII nздавач; той, хто здає внайми або в оренду (приміщення, землю) -
9 qualification
n1) обмеження; зміна; модифікація2) застереження, умова3) кваліфікація; підготовленість, придатність4) виборчий ценз5) визначення, характеристика (діяльності тощо)6) особлива властивість (якість)7) досягнення8) спорт. кваліфікаційні відбіркові змаганняqualification card — військ. послужний список
qualification test — тех. приймальне випробування
* * *n1) кваліфікація, обмеження; зміна, модифікація2) умова, застереження3) диплом; ступінь; pl кваліфікація; підготовленість, досвід роботи5) оцінка, кваліфікація ( чого-небудь)6) cпopт. кваліфікаційні відбіркові змагання -
10 letter
I n1) буква2) пoлiгp. літера; шрифтwhite letters — латинський шрифт, антиква; прямий шрифт
3) буква, шифр ( заводу-виготовлювача)4) буква, формальна сторона ( чого-небудь)letter for letter — дослівно, точно
5) лист; послання; депешаgeneral letter — циркулярний лист, циркуляр
6) грамота, документletters citatory — юp. судовий виклик
letters credential, letter (s) of credence — дип. вірчі грамоти
letter of attorney — ( письмове) доручення
letter of indemnity /of guarantee/ — гарантійний лист
7) pl викор. з дiєcл. в oдн.; мн. література, художняman of letters — літератор; ерудиція, ученість
8) pl елементи, основи читання; ази9) pl; icт. літопис, записиII v1) позначати буквами; надписувати креслення2) пoлiгp. витискувати букви, заголовок ( на корінці книги)3) cпopт. заслужити право бути членом спортивної командиIII nздавач; той, хто здає внайми або в оренду (приміщення, землю)
См. также в других словарях:
хід — хо/ду, ч. 1) Рух, переміщення кого , чого небудь у якомусь напрямі. || Відстань, яку можна пройти за певний час. || Швидкість руху, переміщення кого , чого небудь. •• Дава/ти за/дній хід а) рухатися назад, включивши передачу заднього ходу; б)… … Український тлумачний словник
шлях — у, ч. 1) Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога. || у сполуч. зі сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія. || також у сполуч. зі сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким… … Український тлумачний словник
ще — іще/, присл. 1) Додатково до того самого; знову, заново, повторно. || Крім того; до того ж, і, також. || Указує на послідовність вияву, на однорідні чи схожі предмети, ознаки і т. ін., які з являються, виявляються одне за одним. •• Та ще [й] до… … Український тлумачний словник
хитрий — а, е. 1) Який для досягнення чого небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий. || у знач. ім. хи/трий, рого, ч. Той, хто для досягнення чого небудь може діяти непрямими, обманними шляхами. || Який завжди знайде вихід, викрутиться … Український тлумачний словник
орбіта — и, ж. 1) астр. Шлях руху небесного тіла – штучного супутника Землі, орбітальної станції і т. ін. у космічному просторі навколо іншого тіла. Орбіта Юпітера. 2) перен. Межі, сфера поширення, впливу, діяльності і т. ін. кого , чого небудь. 3) анат.… … Український тлумачний словник
колотитися — очу/ся, о/тишся, недок. 1) розм. Приходити в рух від чого небудь; коливатися. || Нерівно різкими поштовхами битися (про серце). 2) Збиватися (про масло). 3) Трястися від холоду, страху і т. ін.; тремтіти, дрижати. 4) розм. Напружувати зусилля для … Український тлумачний словник
штурм — у, ч. 1) Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. || перен. Оволодіння чим небудь, освоєння чого небудь шляхом переборювання якихось труднощів. || перен. Рішуча, активна дія для досягнення чого небудь. Брати штурмом. 2) розм. Те… … Український тлумачний словник
таємниця — і, ж. 1) Те, що приховується від інших, відоме не всім; секрет. || Те, що не підлягає розголошенню. || чого та з означ. Відомості, знання про щось, способи досягнення чого небудь, невідомі іншим. Військова таємниця. 2) Те, що не пізнане, не стало … Український тлумачний словник
боротьба — и/, ж. 1) Сутичка, бійка, в якій кожний з учасників намагається подужати супротивника. || Битва, бій. || Вид спорту, єдиноборство. || перен. Зіткнення у свідомості людини протилежних думок, почуттів і т. ін. 2) Активне противенство, зіткнення між … Український тлумачний словник
ініціатива — и, ж. 1) Перший крок у якій небудь справі; почин. || (перев. мн.) Пропозиція або почин, спрямовані на досягнення чого небудь. Мирні ініціативи. Висувати ініціативи. || Активна провідна роль у будь яких діях, заповзятливість. •• За ініціати/вою… … Український тлумачний словник
насильство — а, с. 1) Застосування фізичної сили до кого небудь. 2) Застосування сили для досягнення чого небудь; примусовий вплив на когось, щось … Український тлумачний словник
